Український Центр суспільного розвитку

Юрій Подорожній

Експерт, політтехнолог ГО Український Центр суспільного розвитку

  1. Головна
  2. /
  3. Юрій Подорожній
  4. /
  5. А спостерігачі хто?

А спостерігачі хто?

З огляду на те, як активно нині усіма особливо зацікавленими політичними силами тиражуються тези про підкуп виборців та можливі масштабні фальсифікації, класичне запитання «А судді хто?» може стати актуальним після дня голосування. Поки що ж дозволю собі трохи його перефразувати і запитати «А спостерігачі хто?»  Тим більше, що від їхньої активності певною мірою залежить і те, чи з’явиться робота у суддів. При чому, активність ця може бути, як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус».

Головна місія спостерігачів – це стежити за тим, аби голосування відбулось чесно, прозоро і з дотриманням законодавства та прав громадян. Але хто сказав, що у спостерігачів не може бути додаткових місій чи спеціальних завдань? Скажімо, хтось забезпечуватиме законність виборів, а хтось – за підказкою зі штабу якогось кандидата працюватиме на те, аби були підстави для оскарження результатів голосування, прискіпливо вишуковуючи порушення, влаштовуючи скандали, бомбардуючи поліцію повідомленнями про порушення і просто підвищуючи політичну температуру на виборчих дільницях.  До того ж, у довгому списку тих, хто отримав від ЦВК офіційний дозвіл на право спостерігати за виборами президента, думаю, можна знайти готових на це громадських активістів.

Та й список цей справді довгий. Точніше, занадто довгий. І це ще один, поки що майже не помічений і відповідно ще не оцінений сповна, рекорд нинішніх виборів. Так, у переліку тих, кому Центрвиборчком надав дозвіл мати офіційних спостерігачів під час чергових виборів Президента, значиться аж 138 громадських організацій. Для порівняння – у 2014 році таких організацій у нас було всього 10. Звичайно, всі головні кандидати потурбувались про те, аби зафіксувати свої інтереси і серед громадської частини спостерігачів, що може обіцяти так званий перехресний контроль і з можливим наступним з’ясуванням стосунків. Чимало тих організацій, які декларують у своїх назвах захист прав громадян та боротьбу з корупцією. Серед волонтерів та ветеранів АТО – куди ж зараз без них – теж знайшлось достатньо охочих спостерігати за президентськими виборами. Чомусь вирішили стати спостерігачами на виборах у Спілці архітекторів України. Словом, вистачає тих, хто в день голосування і після нього, може чимось голосно заявити про себе. Але є в цьому списку і ті, хто вже привернув до себе увагу. І це не ОПОРА чи Комітет виборців.

Громадська організація «Національні Дружини», яка значиться у цьому переліку під номером 81, отримала дозвіл однією з перших – ще 11 січня. І, не очікуючи дня голосування, почала словами та діями показувати «хто головний на районі». При цьому, чи-то конкуруючи з поліцією у праві на застосування сили, чи-то координуючи з нею свої дії.

Ще на початку березня речник «Національних дружин» Ігор Вдовін розповів про те, як він та його побратими стежитимуть за виборами. Висловивши при цьому готовність у разі, якщо правоохоронці закриватимуть очі на відверті правопорушення, «не зволікаючи, дати по пиці» тим, хто вкидатиме бюлетені чи агітуватиме на дільниці. Такий ось розподіл обов’язків з поліцією. При цьому, дружинники вже переконані в тому, що це будуть «одні з найбрудніших виборів». В МВС, здається, теж так вважають. Принаймні, про порушення щодня звітують. Ну а те, як члени «Національних дружин» можуть «давати по пиці» всі побачили за кілька днів в Черкасах, коли вони атакували мітинг за участю Петра Порошенка.

Подібна передвиборча активність офіційних спостерігачів на виборах не залишилась поза увагою ЦВК. І там із закликом вжити «заходів реагування» звернулись до… Національної поліції. У відповідь глава МВС усіх заспокоїв – мовляв, з дружинниками профілактичні бесіди проведено, ексцесів не повинно бути. Так що на додачу до пари поліцейських на виборчих дільницях можна буде зустріти ще й кільканадцятеро дружинників. А далі вже, як карта ляже, чи як результат голосування підкаже. Можна захищати вибір, а можна і піддавати його сумніву. А можна і так – захищати вибір на користь одного кандидата і піддавати сумніву – на користь іншого. Словом, аби у суддів після виборів так чи інакше, але з’явилась додаткова робота.

 

Поділіться в соціальних мережах

Facebook
Google+
https://ucsd.org.ua/a-hto-sposterigachi">
Twitter
LinkedIn

Інші записи автора

Звільнення Шевчука з посади голови КС: чи вплине це на інавгурацію

Юрій Подорожній Експерт, політтехнолог ГО Український Центр суспільного розвитку Звільнення Шевчука з посади голови КС: чи вплине це на інавгурацію Факти Судді Конституційного суду України 14 травня проголосували за звільнення Станіслава Шевчука з…

Контур “свого хлопця”: як довго протримається феномен Зеленського?

Юрій Подорожній Експерт, політтехнолог ГО Український Центр суспільного розвитку Контур “свого хлопця”: як довго протримається феномен Зеленського? Ліга Після ефектної перемоги Макрона на виборах у Франції його феномен довго обговорювали…

МВС і вибори-2019: “арбітр” поліз у бійку

Юрій Подорожній Експерт, політтехнолог ГО Український Центр суспільного розвитку МВС і вибори-2019: “арбітр” поліз у бійку Уявіть собі, що під час боксерського бою арбітр вирішує об’єднатися з одним із бійців,…