Відсутність віри багатьох українців у те, що їхній голос здатен вплинути на результат, призводить до того, що вони обирають емоційно, а не раціонально. Специфікою цієї виборчої кампанії є те, що лідером президентських перегонів став віртуальний кандидат, образ якого створений медійно. Водночас реальні результати виборів можуть відрізнятися від даних соціологічних опитувань.
Про це йшлося під час прес-конференції на тему «Ноу-хау виборів-2019: обіцянки, маніпуляції, психологічні атаки на виборця», що відбулася в четвер, 28 березня, в прес-центрі «Чиста політика» з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку».
За словами експерта з питань інформаційних та іміджевих технологій ГО «Український Центр суспільного розвитку» Тетяни Ілюк, ця виборча кампанія характеризується рекордною заангажованістю мас-медіа та відвертим «розкручуванням» вигідних для власників ЗМІ кандидатів.
«Інтереси власників телеканалів перемістили в площину інформаційного мовлення. Лідер виборчих перегонів, по суті, був маніпулятивно сформований у віртуальному просторі за допомогою непрямої агітації, яка найбільш дієва з психологічної точки зору. Згадайте новорічне привітання. Вперше в історії України був прецедент, коли замість вітання Президента в ефірі найпопулярнішого каналу вийшло вітання майбутнього на той час кандидата в президенти. Це була спланована інформаційна кампанія», — говорить Тетяна Ілюк.
Під час прес-конференції фахівці проаналізували програми і заяви топ-5 лідерів перегонів. Медійні меседжі всіх стосуються п’яти головних проблем України: «війни і миру», подолання бідності, проблеми міграції, боротьби з корупцією, забезпечення прав і свобод громадянина. У програмі й заявах кожного з кандидатів наявні елементи популізму. Обіцянки багатьох кандидатів виходять далеко за рамки повноважень Президента України або прямо суперечать міжнародним угодам, які взяла на себе наша держава.
«Елементи популізму наявні в меседжах усіх кандидатів, найбільше — саме в лідера перегонів. Йому найлегше обіцяти розв’язання всіх проблем, адже він ніколи не був у владі. Однак його програма — по суті, компіляція вдалих меседжів опонентів, і можливість її швидкого втілення викликає сумніви, адже реальне життя – не фільм. Багато з обіцянок потребують ухвалення нових законів, кардинальної зміни податкової системи і навіть внесення змін до Конституції. Складно уявити, як це можливо зробити, принаймні, в перші 100 днів президентства без підтримки парламенту», — зазначає експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Євген Кузик.
За словами фахівців, 90% виборців схильні голосувати, керуючись емоціями, і лише 10% — вивчають програми і голосують раціонально.
«Люди не читають програм. Зачіска гарна — отже, кандидат хороший. Наше завдання як громадських активістів — допомогти людям вибирати аналізуючи, а не під впливом емоцій», — каже громадський діяч Анатолій Тимошенко.
Психологія виборця провокує політиків удаватися до популізму, як-от зниження вдвічі ціни на газ чи легкого завершення війни на сході. Водночас реальні результати виборів можуть відрізнятися від даних соцопитувань.
Ключовими для результатів волевиявлення стануть явка і те, як кандидати зможуть мобілізувати свій електорат.
«Згадайте ситуацію з перемогою Трампа у США, який виграв не тому, що мав більшу підтримку, а тому, що його прихильники прийшли на дільниці. Якщо говорити про першу трійку лідерів, то в Петра Порошенка і Юлії Тимошенко є ядро електорату, люди, які точно підуть на вибори; тоді як у Володимира Зеленського прихильники в основному — молодь, яка рідко голосує. Результати волевиявлення залежатимуть від того, як кожен із кандидатів зможе мобілізувати своїх прихильників», — стверджує експерт ГО «Український Центр суспільного розвитку» Віталіна Пальоха.
Фахівці підкреслюють загрозу можливих провокацій на окремих дільницях, де штаби різних кандидатів можуть намагатися зірвати вибори і не дати голосів опонентам.
«Коли після 18:00 кандидати будуть бачити результати екзит-полів і до кінця голосування ще залишиться час, може виникнути також і спокуса використати своїх членів комісій для підтасування результатів чи зриву виборів на окремих дільницях», — каже представник Чернігівського громадського комітету з прав людини Віктор Тарасов.
Експерти також прогнозують можливу «війну екзит-полів». Багато штабів уже оголосили, що вестимуть власний попередній підрахунок голосів, а зважаючи на те, як подавалися різні дані соціологічних опитувань у передвиборчий період, можна очікувати взаємозвинувачення різних кандидатів аж до самого підбиття підсумків голосування.
