Робимо політику прозорою!

  1. Головна
  2. /
  3. Публікації
  4. /
  5. Дозвіл купувати землю іноземцям — це державна зрада, — експерти

Дозвіл купувати землю іноземцям — це державна зрада, — експерти

Продаж землі іноземцям становитиме загрозу національній безпеці. Під час проведення земельної реформи головне — створити запобіжники, які гарантують, що земля залишиться у власності українців, і дрібні та середні фермери матимуть можливість її купувати.

Про це йшлося під час круглого столу «Продаж землі іноземцям — недалекоглядність чи державна зрада?», який відбувся 11 вересня в інформагентстві «Українські новини» з ініціативи «Українського Центру суспільного розвитку» та ННЦ «Інститут аграрної економіки».

У питанні земельної реформи ключовим буде те, чи дозволять купувати землю іноземцям. Проти цього виступає переважна більшість українців. Адже у транснаціональних компаній значно більше коштів, ніж у вітчизняних фермерів, — говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

«У вітчизняних аграріїв не буде змоги конкурувати на аукціонах зі значно більше фінансово підкованим іноземним капіталом. У Європі бізнес кредитується під 1–2%, а в Україні — 18– 25%. Уже на старті наш бізнес у десятки разів програватиме іноземному інвестору», — зазначає Денис Марчук.

Загрозою є і те, що іноземний бізнес принесе не тільки інвестиції, а й суттєвий вплив, — вважає керівник політико-правових програм «Українського Центру суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.

«Одна справа, коли іноземні компанії землю орендують, інша — коли вони власники. Із групи інтересів вони швидко перетворяться на групу тиску. Так працює, приміром, Китай, через напівдержавні компанії. Ще більш небезпечно, що можна отримати ситуацію подібну до однієї з балтійських країн, де 80% землі скупили росіяни. Навіть якщо в законі пропишуть, що можуть придбати всі іноземці, крім росіян, вони все одно зможуть зайти через Кіпр чи Віргінські острови. І це уже буде не просто група тиску економічна, це буде тиск політичний», — каже Ігор Рейтерович.

У гонитві за швидкими економічними перемогами влада швидко може отримати велику соціальну напругу в суспільстві.

«Земельна реформа — це ж не лише про економіку, це про соціальну сферу, і навіть про культурну. Якщо бездумно дозволити продаж землі іноземцям, для українців це може закінчитись трагічно, а для влади — новим Майданом», — стверджує політолог Юрій Подорожній.

Люди, які володіють землею, повинні мати змогу її продати, однак реформу потрібно провести з урахуванням усіх запобіжників, — вважають фермери.

«Для початку потрібно було б дати пайовикам, зважаючи на їхній поважний вік, змогу продати свої наділи. Але викуповувати ці землі мали б територіальні громади, які знають людей; знають, хто може цю землю взяти обробляти, і які здавали б її в оренду. А вже далі можна було б переходити до інших елементів ринку», — говорить голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області, голова ГС «Об'єднана асоціація фермерів України» Інна Кухарчук.

У запропонованій владою концепції є й інші вразливі місця. Зокрема, обмеження обсягу продажу в одні руки. Передбачається, що одній компанія не можна мати у власності понад 0,5% площі угідь країни. Але це майже 200 тисяч гектарів. Такої концентрації землі в одних руках немає в жодній державі світу, — розповідає заступник директора, завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська.

«Досі навіть органу, який би ці обмеження контролював, немає. А на його запуск потрібно не менше ніж півроку», — каже Ольга Ходаківська.

Науковці переконані, перш ніж відкривати ринок землі, потрібно завершити децентралізацію та інвентаризацію угідь, наповнити кадастр, розв’язати питання із землями, переданими в довічне користування фермерам, вирішити, що буде з довгостроковими договорами оренди.

«Зараз ми чуємо, що на ринок одразу вийдуть землі трьох форм власності: приватна, комунальна і державна, — але вибачте, там, де ОТГ лише на стадії формування, хто буде продавцем? Усі напрацювання, як інституційно підготуватися до ринку і провести комплексну земельну реформу, у нас є. Важливо, щоб до цього прислухались. На жаль, сьогодні виглядає так, що земельну реформу в Україні проводять без власне українців, їх просто не залучають до цього процесу», — говорить Ольга Ходаківська.

Обговорення моделі ринку землі почалося після зустрічі влади із представниками європейського бізнесу та Світового банку, тоді як діалогу з українськими аграріями немає.

«У нас є інформація, що найближчим часом знову відбудеться зустріч із представниками Світового банку, де їм уже запропонують один із варіантів обігу земель сільськогосподарського призначення. Але де у всій цій історії ми? Де науковці, де представники аграрних асоціацій, де, врешті-решт, люди, які мають паї?» — зазначає Денис Марчук.

Учасники дискусії дійшли висновку, що вкрай важливо, аби реформа не відбулася за зачиненими дверима й законодавці почули та врахували зауваження експертного середовища і людей, які працюють на землі.

Поділіться новиною в соціальних мережах

Facebook
Google+
https://ucsd.org.ua/dozvil-kypyvatu-zemlyu-inozemcyam-ce-derzhavna-zrada-ekspertu">
Twitter
LinkedIn

Новини

Кропивницький: МВС виступає «на розігріві» у опозиційних кандидатів – експерти

Роздмухування теми підкупу виборців проявило участь правоохоронних органів у передвиборчій інформаційній війні на боці конкретних кандидатів. Збіг інтересів опозиції, МВС та низки олігархів дозволив їм спільно виступати проти чинного Президента…

Феномен Зеленського – психологічна втома і бажання втечі, – експерти

Перший тур президентських виборів став не боротьбою альтернатив і програм, а змаганням образів. 30% українців, проголосувавши за «несистемного» кандидата, реалізували таким чином запит на нові обличчя в політиці, наділивши цього…

Народним депутатам України нагадали, що вони просто “кнопки”, – Рейтерович

Серіальному сюжету з детектором брехні в Україні приділяють більше уваги, ніж зустрічі президента зі Штайнмайєром. Шоу намагаються зробити важливішим за врегулювання ситуації на Донбасі.