Український Центр суспільного розвитку

Робимо політику прозорою!

  1. Головна
  2. /
  3. Публікації
  4. /
  5. Феномен Зеленського – психологічна втома і бажання втечі, – експерти

Феномен Зеленського – психологічна втома і бажання втечі, – експерти

Перший тур президентських виборів став не боротьбою альтернатив і програм, а змаганням образів. 30% українців, проголосувавши за «несистемного» кандидата, реалізували таким чином запит на нові обличчя в політиці, наділивши цього кандидата тими рисами, яких прагнуть виборці. Водночас у суспільстві є запит на наповнення змістом «віртуально» сформованого образу. Дебати між кандидатами мають бути і тому, що це законодавча вимога перед другом туром, і з елементарної поваги до виборців.

Про це йшлося під час круглого столу на тему «Перший-другий тур виборів: підсумки, прогнози, сюрпризи», який відбувся 3 квітня 2019 року в прес-центрі інформаційного агентства «Українські новини» з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку».

Політолог Михайло Чаплига наголосив, що ці виборчі перегони стали зламом «шаблонних» кампаній.

«Мітинги, зустрічі з редакторами газет – це вже архаїка, вона не працює. Ефект від сіток, пірамід також близький до нуля. Не важливо, що ти хочеш донести; важливо, як ти це кажеш, і канал, яким ти кажеш», – говорить Михайло Чаплига.

Активна дискусія під час заходу розгорілася навколо того, бути чи не бути дебатам між кандидатами. Член ІХ Венеціанської комісії, голова ГО «За демократію через право» Марина Ставнійчук переконана, «віртуальні» образи мають бути наповнені реальним сенсом.

«Якщо подивитися характеристику виборців Зеленського, там не лише молодь, яка голосує за образ, там і старше покоління, яке традиційно цікавиться сенсом. Суспільний запит на дебати, на те, щоб зрозуміти, який зміст «троянського коня» (як сам Зеленський себе назвав), безумовно, є», – зазначає Марина Ставнійчук.

Політконсультант Зеленського Дмитро Разумков ні на запитання експертів, ні журналістів однозначної відповіді, чи будуть дебати, так і не дав.

«Я можу повторити те, що говорив сам Зеленський, – він готовий до дебатів. Але наш опонент в 2014 році в дебатах участі сам не брав», – каже політтехнолог, керуючий партнер і директор Ukrainian Politconsulting Group Дмитро Разумков.

Таке порівняння позицій не зовсім коректне, адже обов’язкові дебати передбачені саме перед другим туром, а 2014 року вибори відбулися в один тур, – наголосила Марина Ставнійчук.

«В українському законодавстві механізм дебатів прописаний невипадково. Обов’язково вони передбачені в п’ятницю перед другим туром за кошти платників податків. Так, санкції, якщо дебати не відбудуться, до кандидатів не передбачені, але з точки зору позитивного права і поваги до виборців дебати мають бути», – говорить Марина Ставнійчук.

На думку експертів, відмова Зеленського йти на дебати пов’язана з небажанням технологів кандидата ризикувати.

«Якби я був політконсультантом цього кандидата, то теж не ризикував би випускати. Якщо зрежисовані інтерв’ю дали 30% голосів, то навіщо? Люди, які голосували за Зеленського – вони голосували проти системи. Зрозуміло, що і Тимошенко, і Порошенко на голову вищі, бо вони 20 років у політиці й у них усе відточено. Навіщо ризикувати і виводити Зеленського проти них?» – каже Олексій Голобуцький.

За словами політолога, директора Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Андрія Єрмолаєва, для цього етапу виборчої кампанії була характерна медіа-мобілізація й інформаційний тоталітаризм.

«Конкуренції альтернатив кандидати так і не запропонували. Ми отримали конкуренцію образів і іміджів. Ми звикли читати програми кандидатів, а тут нам її показали в серіалі – і це спрацювало. Однак мене цікавить кілька питань. Перше – питання миру. У двох кандидатів я бачу лише варіанти «холодного» миру. Друге – що робити з дефолтом, у нас же величезні борги? І третє – хто формує ідеологію кандидатів, буквально, хто пише блоки з національної безпеки та інші важливі речі? Я хочу бачити цих людей», – зауважує Андрій Єрмолаєв

Результати голосування підтвердили соціологічні дослідження, а ті, своєю чергою – дзеркало суспільних настроїв, – підкреслюють під час круглого столу соціологи.

«У суспільстві є колосальний запит на зміни, і українці реалізовують запит на нові обличчя, нових політиків. Якими будуть ці політики? Кожен третій українець вирішив ризикнути. Політики, які це не розуміють, залишаться за бортом. 2014 року українці відчули смак того, що вони можуть на щось впливати. І зараз вони це роблять на виборчих дільницях. Однак і політикам варто пам’ятати про «медовий місяць». Його проходив кожен український президент. Цей період триває від 3 до 9 місяців. Якщо нічого не змінюється, то високі очікування несуть великі розчарування», – каже директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.

Якщо політика президента Порошенка в разі переобрання зрозуміла, то про те, яким стане президентом Зеленський, можна лише здогадуватися.

«Відсутність команди – це ризики, але він може стати і сильним президентом із часом, а можливо таке, що старі гравці будуть його обігравати, рухаючись до парламентської республіки», – говорить політолог Володимир Фесенко.

Психолог Лариса Литвинова зазначила, що в цій виборчій кампанії помітно декілька психологічних феноменів. Перший – загальна втома, викликана мілітаризацією і низьким рівнем життя, і бажання звільнитися від цього стану.

«У людей логічно виникає бажання втекти від цього стану, з’їсти солодку цукерочку. Я не погоджуюся, що це було протестне голосування. Люди голосували так, як їм схотілися, за те, чого їм хотілося. Старі обличчя цього дати не можуть, звідси й емоційне несприйняття старих образів. І тут виборцям удало підклали «віртуально» сконструйований образ. Але питання, хто розігруватиме «карту джокера»? І ще одна психологічна особливість цих виборів – комунікація залякування чи примусу не працює. Комунікація має бути як із дітьми – з позиції дорослих, а не розлючених батьків», – наголошує Лариса Литвинова.

Під час круглого столу експерти також обговорили порушення, які були під час цієї кампанії. Нагадаємо, що відкрито 250 кримінальних проваджень.

«Хочеться зазначити, що, попри побоювання, поліція дотрималася позиції безсторонності в першому турі. Тепер головне, щоб вона так само спрацювала і в другому турі. І щоб були доведені до логічного завершення розпочаті провадження», – каже експерт аналітичної групи «Левіафан» Сергій Назаренко.

Водночас, за словами експертів, головними порушниками були не стільки кандидати чи їхні штаби, скільки медіа, які грали на боці того чи іншого кандидата.

«Основні учасники цих перегонів – це медіа. Саме вони допомагали кандидатам порушувати закон. Взагалі не було розмежування інформаційного мовлення й агітації, були випадки агітації в новинах. Нацрада з питань телерадіомовлення зробила зауваження таким гігантам, як ІСTV, «Інтер», «112 Україна», «1+1», – каже медіаюрист, начальник юридичного департаменту ГО «Стоп корупції» Роксолана Арійончук.

Резюмуючи, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович зазначив, що 9 із 10 виборців голосують емоційно. Однак позиція 10%, які обирають раціонально, може вплинути на кінцевий результат.

«У більшості демократичних країн кінцеві результати визначають оці 10%, які роблять раціональний вибір. Думаю, зараз обидва кандидати зосередяться на боротьбі за прихильність саме цих 10%», – каже Ігор Рейтерович.

Поділіться новиною в соціальних мережах

Facebook
Google+
https://ucsd.org.ua/fenomen-zelenskogo-psuhologichna-vtoma-i-bazhannya-vtechi-ekspertu">
Twitter
LinkedIn

Новини

Експерти пояснили, як «мутують» передвиборчі технології в Україні

Виборчий процес 2019 року відбувається в унікальних умовах: технології адмінресурсу, підкупу та інформаційних маніпуляцій переживають трансформацію. На перший план виходить питання протидії порушенням у ситуації, коли правоохоронні органи самі виявилися…

Московський патріархат через суд намагається зберегти свій вплив, — експерти

Внесення до назви церков Московського патріархату слова «російська» може бути призупинене. Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув заяву про забезпечення позову у справі про скасування наказу Міністерства культури України, відповідно…