Рівень довіри до поліції в Україні є невисоким, при цьому значна частина виборців припускає, що правоохоронці діють в інтересах тих чи інших кандидатів і політичних сил.
Про це йшлося на прес-конференції «Ставлення українських громадян до поліції під час виборів: яким є рівень реальної довіри», проведеній з ініціативи ГО «Український Центр суспільного розвитку» 25 лютого в інформаційному агентстві УНІАН.
Експерт-політолог Центру Ярослав Телешун підкреслив, що порівняно з країнами Заходу, український показник довіри до поліції (близько 30%) є низьким. Якщо у США відповідний показник становить 54%, то в Німеччині – 83%. Не останню роль грає впевненість громадян ЄС і США у тому, що поліція діє як деполітизована інституція, чого в Україні немає, – вважає політолог.
«Забезпечення дотримання прав і свобод в Україні є однією з проблем, що загострилися на тлі колосального протистояння різних силових структур під час виборів. При цьому національна поліція найбільшою мірою безпосередньо контактує з громадянами, тому саме до неї зараз прикута увага і громадянського суспільства, і західних партнерів України», - підкреслив Ярослав Телешун.
Ризик маніпуляцій із волевиявленням українців значно посилився на тлі намагання поліції стати головним «суб’єктом» виборів, – переконаний Ігор Рейтерович, політолог, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку».
«Ситуація з МВС свідчить про те, що відомству не вдається бути повністю нейтральним. Наприклад, міністр та один із його радників, говорячи про порушення штабу одного кандидата, замовчують аналогічні порушення інших штабів. Є звіти мережі «ОПОРА», з якою співпрацює МВС, щодо рекордсменів із порушень виборчого права. Мережа називає одні штаби, а з уст міністра звучать зовсім інші прізвища, що, звісно, може впливати на електоральні симпатії чи антипатії», - підкреслив Ігор Рейтерович.
Політолог представив результати всеукраїнського телефонного опитування громадян щодо їхнього ставлення до Національної поліції, проведеного на замовлення «Українського Центру суспільного розвитку» контакт-центром 2CALL. Було опитано 4332 респонденти, із яких 1845 погодилися дати відповіді, а 2487 відмовилися. Як свідчать дані дослідження, приблизно половина опитаних українців не обізнані з повноваженнями поліції під час виборів. І це дає правоохоронцям простір для зловживань, вважає експерт.
Разом з тим, більшість опитаних розуміють, що поліція має дотримуватися політичного нейтралітету. Серед 279 респондентів, які вважають, що поліція під час президентської кампанії працює на якогось із кандидатів, основними варіантами відповідей були: «на Ю.Тимошенко»; «на А.Авакова»; «хто більше заплатить»; «на владу»; «на інших кандидатів».
Основними порушеннями виборчих прав громадян з боку поліції респонденти назвали відмову реєструвати та розглядати скарги щодо порушення виборчого законодавства, а також незаконне затримання агітаторів.
Як приклад подібних дій правоохоронців Ігор Рейтерович назвав скандали в Сумах та селищі Козелець Чернігівської області. Зокрема, 20 лютого в Козельці поліція зірвала тренінг для 120 членів дільничних виборчих комісій, приїхавши нібито через повідомлення про підкуп. Пізніше члени ДВК говорили, що на них чинився тиск, а дехто взагалі відмовився від цієї роботи в комісіях. У цьому випадку мова йде про перевищення влади або службових повноважень поліцією (ч.2 ст 365 Кримінального Кодексу).
«Загрозу порушення виборчих і громадянських прав посилює те, що з подачі МВС у виборче законодавство хочуть внести зміни, які переведуть низку злочинів, вчинених на виборах, у статус тяжких. Йдеться про підкуп виборців і фальсифікацію чи знищення документів. Відповідно, для розслідування цих злочинів правоохоронці отримають право негласних слідчих дій – зокрема, прослуховування телефонів кандидатів і їхніх штабів. А це в наших умовах лише розширить простір для маніпуляцій з боку поліції», - переконаний Ігор Рейтерович.
