Недовіра громадян до судової влади зростає через сплановані інформаційні кампанії, які дискредитують суддівське врядування. Протягом 2019-2021 років у ЗМІ «вливались» численні оціночні судження, які дезінформували людей і впливали на викривлення громадської думки.
Про це йшлося під час брифінгу «Недовіра до судів в Україні: організована криза чи об’єктивна реальність», присвяченого особливостям висвітлення діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та судів у 2019-2021 роках. Захід відбувся 6 жовтня 2021 у пресцентрі Вищої ради правосуддя.
У брифінгу взяли участь в.о. Голови ВРП Олексій Маловацький, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович, голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук.
Під час заходу презентували моніторингове дослідження медіаполя щодо висвітлення діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у період 2019-2021 років. Експерти проаналізували тривалу інформаційну кампанію грантових організацій, що спеціалізуються на питаннях судової і антикорупційної реформи з точки зору дотримання журналістських стандартів.
«Аналіз даних моніторингу свідчить про те, що за рахунок активного просування негативних коментарів та оціночних суджень окремих експертів-активістів, громадська думка була викривлена. Оцінка діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в українських медіа подавалась упереджено. В результаті ми побачили зниження довіри громадян до судової влади і численні спроби змінити законодавство про судоустрій мотивуючись штучно створеною проблемою», - говорить керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.
Довкола незалежності суддів як основоположного принципу діяльності судової влади постали гібридні загрози, – вважає голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук. За її словами, в останні майже 3 роки, можна побачити, що для контролю над судовою владою винайшли новий інструмент – так званих «міжнародних експертів». Під різними назвами – громадських рад, етичних і конкурсних комісій – міжнародним експертам намагаються передати повноваження з формування судової влади.
«Звичайно, що це питання стало предметом розгляду Конституційного суду і Венеційської комісії. Їхні рішення відомі, і про жодний беззастережний мандат для іноземців не ідеться. Більше того, це небезпечна ідея, яка межує з втратою державною суверенітету. Судова реформа, яка відбулася, в тому числі шляхом внесення змін до Конституції, - не була випробувано на практиці. Натомість, відбуваються безкінечні експерименти над судовою владою та органи суддівського врядування. В жодній країні світу не змінюють правила гри для судової влади щороку. Проте, в Україні новим органам суддівського врядування – ВРП та ВККС – не дали можливості працювати без змін до законодавства впродовж хоча б однієї каденції. Ці зміни не були погоджені з судовою владою, а навпаки, розроблялися в умовах щоденного негативного пресінгу з метою сформувати суспільну недовіру і зневагу до судів», - наголошує Марина Ставнійчук.
Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України мають формуватися у складі представників усіх інституцій, діяльність яких регулюється розділом Конституції «Правосуддя», – пояснює в.о. голови ВРП Олексій Маловацький.
«Цей принцип уже був підтверджений Венеційською комісією як такий, що відповідає європейським стандартам. Саме квотне представництво кожної юридичної професії забезпечує баланс у діяльності органів суддівського врядування. Участь адвокатів, науковців – це суспільний та громадський контроль за діяльністю судової влади. Проте ми бачимо, що продовжуються спроби через різні конкурсні комісії змінити як сам принцип формування складу ВККС і ВРП, . Зокрема змінити персональний склад цих органів. Це неприйнятна ідея. Вона позбавляє професійні спільноти права обирати своїх представників, а громадян України – права на справедливий судовий розгляд», - вважає Олексій Маловацький.
