Кількість повідомлень про порушення виборчого законодавства вже сягнула понад тисячі, а кількість порушених кримінальних проваджень рахується на сотні…
Але все чого правоохоронцям поки що вдається досягнути – це спровокувати на свою адресу критику і звинувачення в тому, що поліція стає все більш активним суб’єктом виборчого процесу. Погодьтесь, якщо підходити чисто механічно – порушень менше не стає.
Звичайно, можна поспівчувати очільнику МВС Арсену Авакову. Але ж він такою активністю і бажанням контролювати виборчий процес та впливати на нього сам себе призначив головним відповідальним.
Відповідальним і за поліцейського, який кричав «Лягай, Бандера», і разом з іншими спецпризначенцями бив активістів біля Печерського відділення поліції. Відповідальним і за тих правоохоронців, які долучились до недавньої провокації в Чернігові, коли на виклик щодо порушень виборчого законодавства замість правоохоронців до приймальні одного з депутатів прибула група «тітушек», які видавали себе за журналістів, що дало підстави потерпілим припустити, що поліція діє у тандемі з командою конкретного кандидата в президенти. Відповідальним і за всі ті побиття та провокації за участю поліції, які – не хотілось би – але, мабуть, ще будуть упродовж кількох наступних тижнів.
Що ж, залучення поліції у виборчу кампанію може мати не лише «плюси» – це, якщо вдається нейтралізувати певну кількість порушень, але й «мінуси» – у вигляді відповідальності кримінальної, якщо поліцейськими перевищуються повноваження, та політичної – якщо їх керівник не зміг належно організувати своїх підлеглих, а ще занадто активно вплинув на результат виборів.
Зарадити такому неприємному розвитку подій може лише чітке дотримання поліцією закону і, зрозуміло, невтручання у виборчий процес на боці когось з кандидатів.
