Верховна Рада опублікувала текст доопрацьованого проекту закону №2693-д “Про медіа”. Експерти оцінили для видання “Коментарі” необхідність цього документа і ризики, які в ньому закладені.
Керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що законопроект умовно можна розділити на дві частини.
"Та частина, яка стосується регулювання медіа-діяльності в Україні, більш-менш зрозуміла. Багато норм застаріли, потрібно вносити оновлення. Є складні норми, деякі буде важко виконати. Але питання в стилі відносити чи не відносити сайт до класичних медіа, що робити з поняттям блогер, Телеграм-канал – можна і потрібно врегулювати. У тому числі в дискусіях з медіа-експертами", – говорить Ігор Рейтерович.
А ось вручення функцій контролю Нацради з перетворенням її на аналог Роскомнадзору – неприйнятно, упевнений експерт.
"Якщо Нацраду наділять величезною владою, використовувати цей функціонал будуть з політичними, ідеологічними мотивами, – вважає Ігор Рейтерович. – Фактично з її допомогою будуть призупиняти роботу ЗМІ, прямо або побічно впливати на редакційну політику. Навіть фрази гостей, які будуть приходити на ефіри, зможуть послужити приводом для санкцій проти медіа. Це шлях до авторитаризму, а зовсім не турбота про те, як протистояти російській агресії, у тому числі інформаційній. По-моєму, це перший законопроект, щодо якого всі журналісти, навіть полярних медіа, солідарні – в такому вигляді його приймати не можна. Тому що закладено неприкриті репресивні інструменти. Впевнений, слід продовжити обговорення документа за круглими столами, виробивши норми, які не будуть сприйняті журналістською спільнотою в багнети".
